Настав день, коли я більше не знаю, що тобі сказати. Ці наші сварки та конфлікти останнім часом просто зводять мене з розуму. Моя психіка не витримує такого тиску. Я хочу розлучитися! Мені з тобою було добре, я був щасливий. Але зараз, на жаль… Мені здається, що нам буде краще за окремістю. Може, я й помиляюсь. Час покаже, а зараз: прощай!

Моє сонечко, тепер ти мені не світиш! Не подаруєш надій та посмішки, ніколи не виправити мені помилки! Нехай наша зворушлива історія житиме в пам’яті і збереже хоча б приємні моменти, адже були вони у нас, було щастя, любов, насолоди! Але все закінчилося, не зможу відчути твою ніжність, дотик і від цього ще важче. Я сподіваюся, час вилікує і дасть можливість кожному з нас знову випробувати трепетні почуття, биття сердець та радість життя!

Кохана, я шкодую, що почуття перегоріли! Кохання без взаємності — нікчемне, так не можна! Розлучитися – найкраще рішення, хворе, але правильне! Я ставлю крапку і щиро бажаю рухатися далі, пробачити один одного, відпустити та зустріти своє справжнє щастя!

Кохана, ми не змогли… Не змогли вберегти наше кохання, наші почуття, нашу романтику. Не змогли вберегти наші стосунки від побутових конфліктів, виносу сміття з хати, рутини. Це складно неможливо. Мені важко морально, я хочу розійтися з тобою зараз. Спробуємо зберегти хоча б наші теплі спогади та наші психіки. Спробуємо прожити життя одне без одного. Вибач, якщо засмутив тебе. Але так буде найкраще.

Я неясно уявляю собі весь цей час, що мені доведеться провести без тебе, адже ти моя довгоочікувана половинка, яку я так довго шукав. Радість моя, обожнювана, кохана, повертайся швидше. Без тебе все життя згасне, а всі дні стануть зовсім нецікавими та бляклими. Ти причина моєї посмішки, яку, на жаль, мені доводиться хоч ненадовго, але відпускати. Чекаю на нашу наступну зустріч, з величезним нетерпінням.

Я не знаю, як це сталося, але ми стали віддалятися один від одного, сподіваюся, ти це теж помітила. Але оскільки кожен має право на своє щастя та любов, краще буде нам розлучитися. Я вдячний тобі за всі чудові моменти життя, пробач мені, якщо колись образив!

Знову довелося нам розлучитися, кохана. Це дуже прикро та боляче! Туга з’їдає душу, гризе зсередини. Я так сумую, люба! Лише спогади, теплі та ніжні, як твої поцілунки, допомагають жити далі. Вони дарують мені сили та можливість дочекатися кінця розлуки.

З коханою людиною завжди розлучатися важко. Терзання від розлуки з коханою жінкою нестерпні. Як же я сильно сумуватиму за тобою. Хвилини здаватимуться годинами. Дні триватимуть нескінченно. Відривати від себе найпрекраснішу жінку, не бачити твій лагідний погляд, не чути твій ніжний голос, як тяжкий тягар на серці. І все ж таки в моєму серці залишається любов до тебе. Вона гріє душу. Надає сенсу життя. У думках я прагну тебе. Я поспішатиму нашу зустріч.

Вибач, моя гарна, але нам час розлучитися. Ніхто не знав, що так буде. Ми й подумати не могли, що наші стосунки прийдуть колись до завершення. На жаль, це життя. Вибач мені за все погане, що було між нами, і залиш у пам’яті тільки найвеселіші та найяскравіші моменти. Ти чудова людина, і ти обов’язково знайдеш своє щастя, адже я щиро тобі цього бажаю. Прощай.