Розлучення завжди важко. Тяжко без частинки себе, без рідної людини. Змінюється наш світ, який ми так старанно будували. Сподіваюся, наші відносини пройдуть цей період із величезним кроком уперед, адже це і спосіб зміцнити їх.

Прошу мене ти відпусти і зла ти не тримай, я зазнала маси позитивних і щасливих емоцій з тобою, а також вдячна за твою турботу та увагу, але настав час розлучитися. Моє бажання, щоб ти згадував нашу історію з посмішкою та був щасливий!

Вибач, коханий, але нам треба розлучитися. Так уже склалося, що через певні обставини ми не можемо бути разом і продовжувати історію нашої любові. Знай, мої почуття були щирими, мої очі горіли, серце моє любило. Вибач мені і відпусти.

Пробач, але краще я буду чесною і скажу, що люблю іншого. Так, мені було добре з тобою і ми дуже схожі, але серце каже мені інше. Я не можу змусити його відчувати те, чого нема. Тому краще нам розлучитися!

Дуже шкода, що у світі є розставання, що людям доводиться завершувати свої стосунки. На превеликий жаль, але це теж нас торкнулося. Але я хочу, щоб ти знав і розумів, що за розставанням трапляються зустрічі.

Як сумно, що наша історія добігла кінця! Але без зайвих слів хочу побажати кожному з нас знайти своє справжнє щастя! Ну а ти для мене назавжди залишишся особливою людиною, було багато гарного, чудового і незабутнього, хочу подякувати тобі за ці моменти! Нехай на душі буде легко і світ знову придбає свої яскраві барви!

Як сумно, ми кохані, колишні! Ми не змогли зберегти нашу любов, сумніви, страхи, виявилися сильнішими за нас! Погасли вогники, зникло сонечко, а сльози затопили всю подушку! На серці рана, у душі туга, у вічі порожнеча! Сподіваюся, час вилікує рани, а ми зможемо визирнути у віконце та розглянути там надію на щастя!

Як би я була щаслива, якби одного разу не покохала тебе… Я тобі віддавала всю себе, все своє кохання. А натомість не отримувала нічого. Я думала, що це тимчасово: стерпиться, злюбиться. Але ні, як я була просто дівчина під боком, так і залишилася. Я більше не маю наміру це терпіти. Буду щаслива одна! Тобі всього гарного. Прощай!

Як боляче розлучатися з людиною, без якої життя просто не має жодного значення, померкли всі фарби життя, а в серці оселилася немислима туга. Сльози самі котяться з очей, їх просто неможливо зупинити. Це якесь божевілля, біль та нерозуміння того, що насправді відбувається. І постійно виникають ті самі питання: «Чому?» і «За що?», ось тільки відповіді на них, як не було, так і немає…

Знаєш, я зрозуміла, що ми є різні. Ти любиш біле, я чорне. Ти любиш м’ясо, а я шоколад. Ти любиш валятись у вихідні, а я — гуляти і рухатися. Але в одному ми схожі: я люблю тебе і ти любиш себе. Ти не хочеш йти на жодні компроміси. Ти живеш так, наче мене немає поряд. Я втомилася від твоєї байдужості та егоїзму. Іду, прощай!