Знаєш, я маю сказати тобі дещо. Я думаю над цим уже кілька днів, і не можу вимовити слів, але так більше не може продовжуватися. Ми з тобою разом уже давно. І я не можу уявити хлопця краще за тебе, але… Я пам’ятаю, що називала тебе коханим. Вибач! Для мене ти завжди і залишишся коханим, але я маю рухатися далі. Нам треба розлучитися, хоч це й так важко. Можливо, ми знову будемо разом через час, але не зараз. Вибач за моє кохання!

Ось і настав час відпустити один одного у вільне плавання! Ми стали один одному чужими, образливі слова та вчинки, байдужість, порожні обіцянки, недовіра, все поглинуло наші почуття та вбили. Давай не будемо кам’яними, кожен з нас, гідний бути щасливим, настав час відпускати! Щасливого шляху, нових горизонтів, прощай!

Боляче усвідомлювати, але наша історія добігла кінця! Не варто далі помилятися, разом нам не бути! Різні доріжки нас розводять, не склалося! Давай залишимося друзями, відпустимо всі образи та непорозуміння, злості не таячи, побажаємо один одному йти своїм шляхом, назустріч новому щастю!

Біль і туга душу мою роз’їдають від думки, що ми більше не разом, що ми розлучилися, причому так безглуздо й необдумано. Дивне відчуття з’явилося в грудях: начебто чуєш стукіт серця, але при цьому він такий глухий і тихий, ніби й немає його зовсім, а все тому, що серце просто не хоче битися і радіти життю далеко від тебе!

Близькі люди раптом стали чужими, наші почуття охолонули! Мені шкода, що так сталося, але між нами величезна прірва, ми віддалилися один від одного, непорозуміння та сварки згубили нас! Будувати порожні ілюзії немає сенсу, з прикрощами на душі я прощаюся з тобою! Не тримаю зла та щиро бажаю кожному з нас знайти своє щастя!

Розлучення, як це сумно! Безпросвітність, непроглядна темрява у вигляді темної хмари нависала з мене! На душі туга, на серці тягар, а в голові мільйони думок, що давлять і знищують зсередини! Я сподіваюся, час вилікує й усвідомлення того, що ми по різні береги цього світу не буде так турбувати! Порізно й справді буде легше, краще, а холод, що застиг крижиною в душі — нарешті розтане, впустивши нові промені тепла та надії!

Кохати тебе завжди було непростою справою. Тому сьогодні я можу зі спокійною душею сказати, що я втомилася. Втомилася потурати тобі і твоїм примхам, твоїм бажанням і твоїм справам. Я хотіла бути щасливою з тобою, але ти вирішив, що твоє життя пріоритетніше нашого спільного. Ти живеш собі, я живу нам. Я втомилася. Прощай!

Розлучення — невтішно, боляче на серці і душа розбита, як скло! Втратили ми один одного, не зберегли стосунки, очі наливаються від сліз! Стали ми чужими, рідні риси випарувалися відразу, кохання пішло! Давай забути постараємося, станемо щасливими з іншими, побудуємо заново любов! Прощай!

Коханий, мені дуже важко усвідомлювати те, що настав перелом у наших відносинах, коли краще розлучитися і не мучити одне одного. Так, ми любили, нам було добре, але в якийсь момент стало не так просто бути поряд! Тому давай відпустимо ситуацію та побажаємо один одному щастя!

Прощавай, коханий! З тобою мені було максимально добре, але зараз щось змінилося у наших стосунках. Ми стали віддалятися, більше сваритись і не розуміти один одного. Ми стали менше проводити час один з одним. Значить, настав час, коли нам час поставити крапку. Я хочу, щоб ти був щасливий, коханий. Нехай у твоєму житті складеться все благополучно. Дякую тобі за все. Прощай!