Мені кричати хочеться від того, що моє серце любов’ю горить, що гріє мене це почуття, що жити допомагає і робить прекраснішим світ. Дякую, що мені подаровано це диво.

Мелодію душі своєї я тобі дарую і сподіваюся, що ти почуєш у ній нотки моєї безкорисливої ​​любові до тебе!

Любов’ю треба дорожити, як найдорожчим Божим подарунком, плекати її, берегти та зберігати у самій глибині своєї душі!

Кохання, це коли ти щасливий, якщо дорога тобі людина поруч і дуже нещаслива, коли її немає!

Кохання, змішане почуття, яке може підняти людину вгору, і одночасно кинути вниз, буває що тоді, межі добра і зла, зовсім невидимі.

Кохання, як розчинна кава – двоє стають одним цілим завдяки магії цього почуття. Я, як ложка кави, самотньо сумую в чашці, і чекаю на свою гарячу половинку…

Кохання, як птах, якщо його не втримаєш у руках, тоді відлетить і зловити його буде, практично неможливо. Бережіть кохання!

Моя любов до тебе — вона, як море, що вирує хвилями пристрасті та ніжності, як птах, що здійснює польоти до самих небес. Люблю тебе щиро та безмежно.

Кохання, як медитація, можна створити образ коханої людини з усіма прикрасами, жадібно любити її та схилятися їй!

Моя любов до тебе — вона, як висока нота радісної пісні, як птах у польоті до сонячного проміння, як прекрасна квітка на лоні ранкової природи. Я люблю тебе щиро, ніжно, трепетно.