Сонце моє, це розлука з тобою розриває мені серце. Так, я знаю, що це тимчасово, але як весь цей час мені жити, дихати, як пережити це нескінченне очікування? Мені здається, що всередині мене порожнеча, заповнити яку можеш тільки ти — своїми словами, сміхом, своїми поцілунками… Повертайся швидше, кожна хвилина нашого розставання дається мені так важко, що я просто не можу жити — тільки чекаю на тебе. Нескінченно чекаю твого повернення.

Знову час нам розлучитися на якийсь час. Для когось це може здатися миттю, але для мене кожна наша розлука – це вічність. Без тебе мені сумно і не хочеться нічого робити. Так, я й не буду. Сидітиму вдома, дивитимусь сумні фільми і їстиму морозиво. Тому, якщо ти не хочеш, щоб я погладшала і полінувалася, то повертайся швидше. Люблю тебе!

Найскладніше це нудьгувати за людиною, яка тобі близька. Чекати на зустрічі, шукати в натовпі, помічати жести, тон інших людей, який нагадує про нього. Натомість радість зустрічі після такого незабутня. Здається, що світ забарвлюється наново, новими фарбами. Момент зустрічі це те, що залишиться назавжди в пам’яті обох, на те, чого я чекаю з нетерпінням.