Без тебе мій світ не повноцінний, так самотньо на душі. Нехай час піде швидше, хочу знову тебе побачити

Без тебе світ не такий яскравий, сонце не таке лагідне, і моя душа не така щаслива. Лише поруч із тобою все змінюється. Я так сумую…

Сонечко моє, Як твої справи? У мене не дуже, бо без тебе мені самотньо і тужливо. А ще хочу сказати, що я тебе дуже люблю, Юність моя, життя моє!

Кілометри поділяють нас, але душі наші завжди поряд. Я ніби відчуваю дотик ніжних рук, легкий подих на шкірі. А яке солодке передчуття обіймів під час зустрічі! Сумую!

Без тебе — суцільний сум-туга… Навіть гарна погода перестала радувати.

Як зробити, щоб час йшов швидше, адже так я без тебе сумую, що навіть не можу описати цього почуття, що розриває.

Як наблизити момент нашої зустрічі, щоб обійняти тебе швидше і подивитися в твої нескінченно привабливі очі. Я сумую за тобою до безумства.

Як мені не нудьгувати за тобою, якщо в моїх думках – ти, у моєму серці – ти, у моїй душі – знову тільки ти. Мені тебе так не вистачає!

Як же я сумую за тобою. Куди не подивлюся, про що не подумаю, то перед очима і в думках тільки твій образ.

Як же сильно я сумую за тобою. Мені потрібна твоя посмішка. Мені потрібні твої теплі обійми. Мені не вистачає наших розмов до душі. Мені погано без тебе.