Прошу покірно вибачити мене. Нехай те, що сталося, стане птахом, і полетить безповоротно в далечінь, назавжди несучи з собою образу. Нехай сльози перетворяться на срібні іскри, і вітер розвіє їх по піднебессі, нехай теплі сонячні промені розтоплять серцевий смуток і наповнять світлом, радістю та гармонією. Нехай відтепер і назавжди буде порозуміння та позитивне спілкування!

Прошу вибачення. Визнаю свою провину. Каюсь у своєму вчинку. Надалі обіцяю не робити необачних дій. Стримуватиму свій характер. Замислюватись про наслідки. Радитись з іншими людьми. Роздумувати кожен крок. Зважувати кожне слово. Обіцяю виправитись.

Прошу за все пробачити мені. Буває, мимоволі приношу тобі страждання. Це ненавмисно, повір! Образи твої боляче ранять і бентежать душу мою. Я дуже намагатимуся виправити ситуацію! За всі тривоги вибач! За хвилювання, яке відчуваєш через мене! Вибач!

Прости мене. Я чудово розуміння, що не можна було так чинити, що ти не заслуговуєш на таке ставлення. Я обіцяю виправитися, не буду більше докучати і вести себе подібним чином. Ти тільки вибач. Вибач мені за мою дурість і необачність. Дай мені ще один шанс і я доведу тобі, що я говорю щиро, усвідомивши всю ту неправоту, через яку і стався весь цей розлад між нами!

Пробач мені, так незручно і ніяково почуваюся. Я щиро жалкую про все. Прошу, вибач, будь ласка, я так більше не зроблю ніколи. Почуття провини не залишає мене ні на хвилину, душі немає спокою через це. Мені потрібне твоє прощення, благаю, вибач.

Пробач мене будь ласка. Слово честі, я більше ніколи не допущу подібної ситуації. Я більше ніколи не посмію тебе образити. Мені, щоправда, щиро шкода, що все сталося саме так. Але я дуже люблю тебе. Я ж знаю, що ти любиш мене. Вибач, будь ласка. І хай у нас все буде гаразд. Я докоряю себе за цю дурість. Я не можу без тебе.

Сказати — «вибач» буває дуже важко, а ще важче визнавати, що не мав рації. Людям властиво все це, за собою часом не помічаємо, а інших уткнемо, покажемо пальцем. Гордість не дає нам зробити перший крок. Деколи треба запитання собі поставити: «а якби на його місці був би я, що тоді, якого б мені було зараз?» Тому дарма час ви не витрачайте, подзвоніть, напишіть, зустрініться і скажіть, через себе переступивши: «вибач, я образити не хотів». Просто пам’ятайте, що треба залишатися нам людьми, не тримайте відчуття під замком.

З повинною головою і посипаючи голову попелом, падаю ниць і прошу вибачити мене за те, що трапилося. Бачить Бог — це було ненавмисно, без жодного злого наміру; це просто випадковість, непорозуміння. Прекрасно усвідомлюю, що пробачити мені непросто, але все ж таки прошу зрозуміти: покаяння моє щиро; і можу запевнити: таке більше ніколи не повториться. Молю про прощення і чекаю на відповідь.

Я хочу висловити тобі свої найглибші вибачення за будь-яку незручність, яку я тобі завдав. Я розумію, що мої дії та слова могли здаватися неприємними і викликати розчарування, за що я щиро перепрошую. Обіцяю, що надалі таке ніколи не повториться, вибач мені, якщо зможеш.

Каяння мене мучать. Навіть не знаю, як підійти, щоби заговорити. Але розумію, що треба вибачитися. Усвідомлю провину, і вона давить мені на душу. Важко із цим жити. Гірко усвідомлювати, що хтось ображається на мене. Але ж винну голову, не січуть. Тому беру себе в руки і перепрошую за свою провину. Перепрошую за поведінку, ставлення, за несправедливі слова.