Будь ласка, пробач мене! Знаю, прозвучить банально, але у всьому цьому правда немає моєї провини чи наміру, і мені дуже шкода, що обставини зійшлися саме так. Якби тільки можна було перемотувати час, як плівку касети… Але життя невблаганно біжить уперед, і вся моя надія лише на твою милість.

Прошу пробачити мені за все: за вічну зайнятість, за часту втому, яка заважає мені приділяти тобі гідну увагу. Нерідко я став причиною твого зіпсованого настрою. Повір: це ненавмисно! Причина у шаленому ритмі життя. Але я виправлюсь! Заради тебе я піду на все!

Від щирого серця і душі хочу вибачитися за запальну вдачу! Нехай мої вчинки та слова не завжди бувають позитивними, а обіцянки не сходяться зі справою, прошу вибачення та прошу мене пробачити! Обіцяю все переосмислити, зробити висновки і надалі не робити цих помилок.

Прошу покірно вибачити мене. Нехай те, що сталося, стане птахом, і полетить безповоротно в далечінь, назавжди несучи з собою образу. Нехай сльози перетворяться на срібні іскри, і вітер розвіє їх по піднебессі, нехай теплі сонячні промені розтоплять серцевий смуток і наповнять світлом, радістю та гармонією. Нехай відтепер і назавжди буде порозуміння та позитивне спілкування!

Прошу вибачення. Визнаю свою провину. Каюсь у своєму вчинку. Надалі обіцяю не робити необачних дій. Стримуватиму свій характер. Замислюватись про наслідки. Радитись з іншими людьми. Роздумувати кожен крок. Зважувати кожне слово. Обіцяю виправитись.

Прошу за все пробачити мені. Буває, мимоволі приношу тобі страждання. Це ненавмисно, повір! Образи твої боляче ранять і бентежать душу мою. Я дуже намагатимуся виправити ситуацію! За всі тривоги вибач! За хвилювання, яке відчуваєш через мене! Вибач!

Хочу щиро, від щирого серця, попросити в тебе вибачення за все те, що сталося! Я знаю, що мої слова та вчинки поранили тебе, але якщо ти дозволиш, я доведу, що моя любов до тебе здатна залікувати ці рани! Ти моє щастя, моє життя, і я сподіваюся, що ти зможеш пробачити мені!

У мене ніколи не виходило вибачатися, тому я пишу повідомлення. Розумієш, іноді ми ображаємо навіть тих, кого любимо, мабуть, це найжахливіший закон у природі. Вибач мені будь ласка, щосили намагаюся виправитися і стати краще, але в мене ніколи не вийде стати краще, ніж ти!

У мене було достатньо часу на роздуми, щоб зрозуміти свою помилку та провину. Я щиро перепрошую і сподіваюся, що твоє серце зуміє розтопити лід дурної образи. Я обіцяю — такого більше не повториться, адже мені дуже важливо, щоб у нас все знову було добре.

Сказати — «вибач» буває дуже важко, а ще важче визнавати, що не мав рації. Людям властиво все це, за собою часом не помічаємо, а інших уткнемо, покажемо пальцем. Гордість не дає нам зробити перший крок. Деколи треба запитання собі поставити: «а якби на його місці був би я, що тоді, якого б мені було зараз?» Тому дарма час ви не витрачайте, подзвоніть, напишіть, зустрініться і скажіть, через себе переступивши: «вибач, я образити не хотів». Просто пам’ятайте, що треба залишатися нам людьми, не тримайте відчуття під замком.