Пробач мені, любий мій, я ніколи так не вчиню, я назавжди запам’ятаю, як важко дивитися на тебе, коли розумієш, що стільки болю відчуваєш від цієї образи. Я вибачаюсь, я каюся, я визнаю провину!

Пробач мені, любий. Мені прикро і прикро, що так вийшло, але я готова загладити свою провину, тільки не гнівайся і не ображайся на мене. Мені так не вистачає твоєї посмішки, твоїх обіймів, твоєї присутності загалом. Вибач, будь ласка.

Прости мене! Я знаю, що винна. У мене завжди все, що в голові, те й мовою. Мені треба вчитися не казати зайвого. Я не хочу поранити близьких мені людей.

Пробач мене будь ласка. Я зовсім не очікувала, що ти так образишся. Напевно, я просто не поставила себе на твоє місце, не передбачила, що це болить. Будь ласка не ображайся. Я вмію робити висновки і більше не повториться.

Я всоте вже прошу в тебе вибачення і вірю, що твоє серце знову буде для мене відкрито, намагатимуся не повторювати своїх помилок, адже так боюся втратити твою довіру!

Прошу мене пробачити, звільнити свідомість від поганих думок, від тяжкості та переживань. Нехай думки будуть чисті та вільні, нехай не обтяжує образа. Нехай не підступить розчарування до тебе, я визнаю свою провину, вибач мені.

Я буваю нестерпною, але ти завжди терпиш мої примхи. І подяки моєї межі немає. Я шкодую, що вийшла за межі твого терпіння. Будь ласка, пробач мене. Я засвоїла цей урок. Ти сам у цьому переконаєшся.

Вибач, рідний! Я приношу найглибші вибачення перед тобою. Не розумію, як я могла про це подумати. Я все зрозуміла і вирішила собі. Ти моя суперсила!

У мене немає нікого, хто міг би розуміти мене так, як ти, найбільше на світі я боялася підвести тебе чи образити, вибач за те, що сказала багато зайвого і дозволила собі таку поведінку, я вибачаюсь і знай, що люблю тебе!

Вибач! Я знаю, що ти пробачиш мені. У тебе добре серце, і ти любиш мене. Я теж люблю тебе і не хочу образ і сварок. Будь ласка, пробач мене!