Я знаю, ти засмутилася, і тебе дуже засмутила вся ця ситуація, тому я не просто хочу вибачитися, а благаю тебе про прощення. Адже без тебе все життя нагадує суцільну порожнечу. Прости мене. Я знаю, мій вчинок виправдати не можна, саме через нього ти засмутилася і почала сумніватися в мені. Я чоловік, твоя опора та стіна, я той, хто повинен оберігати тебе від усіх можливих негараздів. Я зроблю це, обіцяю тобі. І більше ніколи у своєму житті не дозволю собі засмутити тебе. Мені потрібна твоя посмішка. Я обожнюю, коли ти посміхаєшся, і ненавиджу смуток у твоїх чудових, проникливих очах. Ти моя ніжність і сила і без тебе нічого не має сенсу.

Я завжди дуже боявся втратити тебе або чимось образити, намагався вберегти від сварок, але так і не зміг, хочу попросити у тебе вибачення і постараюся більше ніколи не підвищувати на тебе голос, навчуся мати собою і свій характер, пробач мені швидше!

Хороша моя, пробач мені, я вкотре вчинив дурість. Звичайно ж, у мене й в думках не було образити тебе, але що зроблено, те зроблено. Тепер сиджу лаю себе, на чому світ стоїть. Повір, винна моя недорікуватість, я, як завжди, хотів сказати зовсім не те й не так… Прошу тебе зрозуміти тільки одне: зовсім неможлива річ для мене — зачепити чи образити тебе. Якщо зможеш прийняти мої вибачення, ти не уявляєш, яке це буде щастя. Прости мене…

Сонце, я так винен перед тобою. Мені дуже погано через те, що я завдав тобі болю, але минуле вже не повернути. Якщо я можу щось зробити, щоб виправити ситуацію, я готовий на все. Мені так шкода і я щиро перед тобою перепрошую. Люба, якщо ти зможеш повірити мені ще раз знай, я більше ніколи не посмію тебе образити. Я завжди хочу бачити твою світлу посмішку, завжди обіймати тебе перед сном і завжди любити тебе. Постарайся пробачити мені, будь ласка.