Ти не повіриш, але я просто не знаю куди себе подіти, мені так соромно і незручно за всі сказані слова, що я перепрошую і готовий піти на все, щоб ти мені простила, давай забудемо все і почнемо спочатку наші стосунки!
Красиві вибачення перед коханим своїми словами
Ти знаєш, як я не хочу ображати тебе, але якщо так вийшло, то благаю, вибач мені. Найбільше на світі мені страшно усвідомлювати, що ти не вибачиш, що я не отримаю шансу все виправити і довести, що більше не буду.
Ти знаєш, як би нам не було важко, треба вміти прощати, давати шанс ще, пробувати знову. Вибач мені, давай із чистого аркуша почнемо спілкуватися, просто дай мені виправити все, що сталося. Вибач!
Адже ти знаєш, як важко знайти людину, яка так глибоко розуміє тебе. Наша сварка як грім у раю, щось абсолютно стороннє у системі наших відносин. Я не готовий втрачати тебе, і ти не готова. Скажи, ти пробачиш мені?
Тільки дурень міг тебе образити. Пробач дурня. Я шкодую, що я виявив себе дурним, неврівноваженим та черствим чоловіком. Ти не заслуговуєш на таке ставлення до себе. Пробач мене будь ласка.
Так боляче бачити в твоїх очах тугу, відчувати образу, що в серці причаїлася. Ти не заслужила на це, це моя вина, моя велика помилка. Якщо ти зможеш, вибач, я зроблю все, щоб довести тобі, що це прощення дано мені не просто так.
Рідна, пробач мені, будь ласка. На душі шкребуть кішки, коли ти на мене в образі. Мені дуже шкода, що я за своєю дурістю припустився, щоб між нами пробіг холодок. Я дуже дорожу тобою, давай миритись!
Рідна, пробач мені, будь ласка! Кожна твоя сльозинка ранить мене прямо в серце, я дуже шкодую, що образив тебе. Давай миритись, обіцяю, що зроблю все, щоб на твоєму обличчі завжди була щаслива посмішка.
Прошу тебе дати шанс мені хоч один, я все усвідомлюю і розумію, який біль завдаю тобі. Найменше на світі я хочу, щоб ти засмучувалася, щоб ображалася на мене і носила на душі тягар. Вибач!
Вибач, це лише кілька літер, але за кожною з них ховається бездонний океан ніжності та тепла. Так, я зробив дурість і мені з цим жити, прокидатися з цим щоранку. Зрозумій, рідна, що ті, хто живе ідеально, вони й не живуть зовсім.
