Коли немає тебе поряд — душа не співає, вона сумує та чекає на зустріч. Її настрій схожий на дощ, на похмуре небо чи похмурий вечір. Коли тебе немає поруч — мені стає нестерпно самотньо і тужливо. І це схоже на фортепіанну мінорну п’єсу. Додай швидше мажорних ноток, щоб моя душа не сумувала.

Коли любиш, то постійно сумуєш, не бачачи того, за ким так сумує серце, що любить. Хочеться завжди бути поруч і мати можливість торкнутися будь-якої миті до дорогої тобі людини. Тільки серце, що любить, здатне це зрозуміти. Зрозуміти, наскільки важко і болісно знаходитися далеко один від одного, нехай навіть і ненадовго. У такі моменти, навіть хвилини здатні перетворитися на болісний годинник…

Так самотньо і порожньо мені давно не було. Мені без тебе неймовірно важко. І нехай з моменту нашої останньої зустрічі минуло не так багато часу, але я вже сумую за тобою. За весь період твоєї відсутності місто буквально втратило всі свої фарби. І це не дивно, адже ти моє кохання, яке надихає і надає мені сили навіть у найненависніші для мене миті. Я сумую за твоїм приголомшливим голосом і дивовижною усмішкою. Я, не замислюючись, відмовлюся від усіх існуючих благ, аби зараз відчути твої дотики. Томлюся в очікуванні нашої зустрічі, щоб обійняти тебе і не відпускати зі своїх обіймів більше.

Як же я сумую, так і хочу знову тебе побачити і обійняти. Я дні і ночі щоразу вважаю, коли наблизиться наш день з тобою. Адже з тобою мені добре, так затишно та на душі тепло. Засумувати ти мені не даси, тримаєш мій настрій на позитиві. Ти той найулюбленіший чоловічок, якому хочеться повністю віддатися.

Так сумно, що тебе немає поряд. І найбільше мені хотілося б бути біля тебе. Я сумую без чоловічка, якого люблю. Мені не вистачає твого голосу, твоєї усмішки, твого сміху і твого доброго, розуміючого погляду. Але ми скоро побачимося, тільки треба трохи почекати.

Як же я сумую за тобою, хочу почути твій голос, побачити бездонні очі! Бракує твоїх дотиків, ніжних ласок, солодких губ! Нехай час пролетить швидше, і наші серця заб’ються в унісон, ми розчинимося в обіймах один одного, насолоджуватимемося кожною хвилиною разом! А поки що, смиренно чекаю нашої зустрічі з нетерпінням та любов’ю!

Сонце не світить, стрілки на годиннику, як і раніше, йдуть, але для мене весь світ завмер. А все, бо тебе поряд немає. Все робиться з-під палиці. Все стало не дуже важливим і потрібним. Я страшенно сумую за тобою. Мені душно, нудно і нудно. Я так сильно хочу тебе обійняти і не відпускати на хвилину. Люблю, сумую, ніжно цілую.

Як же я сумую за тобою, мій дорогоцінний чоловічку! Ти навіть не уявляєш, як в одну мить можуть потьмяніти фарби життя, як у секунди можуть зникнути всі світлі думки. Без тебе серце б’ється інакше – тривожно та невпевнено. Я дуже хочу до тебе. Хочу укласти тебе у свої обійми і обсипати солодкими поцілунками. Отоді мені стало б легше.

Сонце моє, чи ти знаєш, як я сумую за тобою? Це почуття спалює мене зсередини, затьмарює весь світ переді мною, не дає мені думати ні про що, нічого робити, жити, дихати… Є тільки одне: наша розлука, очікування зустрічі. Виявилося, що я без тебе не існую, і це так важко, що хочеться переміститися в часі відразу в той момент, коли ми знову будемо разом. Я чекаю.

Цікаво, колись придумають спосіб не розлучатися ніколи зі своєю другою половинкою? Я сумую за тобою. Так сильно, як літо — за сонечком у дощову погоду. Так сильно, як зима – по снігу у ясні дні. Нехай скоріше пролетить час нашої розлуки, і ми побачимось. Я тебе так обіймаю і зацілую, що ти аж втратиш дух ненадовго!