Трохи сумно на душі, і в очах смуток, бо дуже сумую за тобою. Без тебе і сонечко не світить, і справи не роблять, і серце не співає. Чекаю з нетерпінням нашої зустрічі, і щоразу подумки наближаю момент міцних обіймів, радості та щастя.

Літнього ранку прокинуся, побачу сонечко і думаю, як же йому пощастило, адже воно може погладити тебе своїм сонячним промінням, а я не можу. Осіннім днем ​​заздрю ​​дощі, адже вони можуть поцілувати тебе в щічки, а я ні. У зимові вечори заздрю ​​сніжинкам, вони можуть торкнутися твоїх рук, а я ні. У весняні ночі чую співи птахів і думаю, зараз би поговорити з тобою, як вони говорять зі мною, але не можу. Любов моя, я так сумую, коли ми не поряд, що заздрю ​​всім і кожному, хто поряд зараз з тобою!

Коли тебе немає поряд, кожен день для мене стає сірим та похмурим. Я шалено сумую без твоїх ніжних рук, без твоїх улюблених очей. Я бачу тебе у снах, і в такі моменти я не хочу прокидатися. Мрію скоріше зустрітися з тобою, моє сонечко, вдихнути рідний запах і розчинитись у твоїх обіймах!

Коли розлучаєшся з коханою людиною, навіть на короткий час, завжди нудьгуєш. Так і я зараз сумую за тобою. Ніщо не приносить радості. Тільки одне бажання в думках: швидше побачитись з тобою. Ти в моєму серці, у моїх мріях. Одне бажання дарувати тобі щастя щодня та годину і радіти за тебе. Сумую. І моє серце рветься до тебе. Прагну до тебе всім серцем і кожною прожитою хвилиною.

Коли немає тебе поряд — душа не співає, вона сумує та чекає на зустріч. Її настрій схожий на дощ, на похмуре небо чи похмурий вечір. Коли тебе немає поруч — мені стає нестерпно самотньо і тужливо. І це схоже на фортепіанну мінорну п’єсу. Додай швидше мажорних ноток, щоб моя душа не сумувала.

Коли любиш, то постійно сумуєш, не бачачи того, за ким так сумує серце, що любить. Хочеться завжди бути поруч і мати можливість торкнутися будь-якої миті до дорогої тобі людини. Тільки серце, що любить, здатне це зрозуміти. Зрозуміти, наскільки важко і болісно знаходитися далеко один від одного, нехай навіть і ненадовго. У такі моменти, навіть хвилини здатні перетворитися на болісний годинник…

Так самотньо і порожньо мені давно не було. Мені без тебе неймовірно важко. І нехай з моменту нашої останньої зустрічі минуло не так багато часу, але я вже сумую за тобою. За весь період твоєї відсутності місто буквально втратило всі свої фарби. І це не дивно, адже ти моє кохання, яке надихає і надає мені сили навіть у найненависніші для мене миті. Я сумую за твоїм приголомшливим голосом і дивовижною усмішкою. Я, не замислюючись, відмовлюся від усіх існуючих благ, аби зараз відчути твої дотики. Томлюся в очікуванні нашої зустрічі, щоб обійняти тебе і не відпускати зі своїх обіймів більше.

Як же я сумую, так і хочу знову тебе побачити і обійняти. Я дні і ночі щоразу вважаю, коли наблизиться наш день з тобою. Адже з тобою мені добре, так затишно та на душі тепло. Засумувати ти мені не даси, тримаєш мій настрій на позитиві. Ти той найулюбленіший чоловічок, якому хочеться повністю віддатися.

Так сумно, що тебе немає поряд. І найбільше мені хотілося б бути біля тебе. Я сумую без чоловічка, якого люблю. Мені не вистачає твого голосу, твоєї усмішки, твого сміху і твого доброго, розуміючого погляду. Але ми скоро побачимося, тільки треба трохи почекати.

Як же я сумую за тобою, хочу почути твій голос, побачити бездонні очі! Бракує твоїх дотиків, ніжних ласок, солодких губ! Нехай час пролетить швидше, і наші серця заб’ються в унісон, ми розчинимося в обіймах один одного, насолоджуватимемося кожною хвилиною разом! А поки що, смиренно чекаю нашої зустрічі з нетерпінням та любов’ю!