Так сумно, що тебе немає поряд. І найбільше мені хотілося б бути біля тебе. Я сумую без чоловічка, якого люблю. Мені не вистачає твого голосу, твоєї усмішки, твого сміху і твого доброго, розуміючого погляду. Але ми скоро побачимося, тільки треба трохи почекати.

Як же я сумую за тобою, хочу почути твій голос, побачити бездонні очі! Бракує твоїх дотиків, ніжних ласок, солодких губ! Нехай час пролетить швидше, і наші серця заб’ються в унісон, ми розчинимося в обіймах один одного, насолоджуватимемося кожною хвилиною разом! А поки що, смиренно чекаю нашої зустрічі з нетерпінням та любов’ю!

Сонце не світить, стрілки на годиннику, як і раніше, йдуть, але для мене весь світ завмер. А все, бо тебе поряд немає. Все робиться з-під палиці. Все стало не дуже важливим і потрібним. Я страшенно сумую за тобою. Мені душно, нудно і нудно. Я так сильно хочу тебе обійняти і не відпускати на хвилину. Люблю, сумую, ніжно цілую.

Як же я сумую за тобою, мій дорогоцінний чоловічку! Ти навіть не уявляєш, як в одну мить можуть потьмяніти фарби життя, як у секунди можуть зникнути всі світлі думки. Без тебе серце б’ється інакше – тривожно та невпевнено. Я дуже хочу до тебе. Хочу укласти тебе у свої обійми і обсипати солодкими поцілунками. Отоді мені стало б легше.

Сонце моє, чи ти знаєш, як я сумую за тобою? Це почуття спалює мене зсередини, затьмарює весь світ переді мною, не дає мені думати ні про що, нічого робити, жити, дихати… Є тільки одне: наша розлука, очікування зустрічі. Виявилося, що я без тебе не існую, і це так важко, що хочеться переміститися в часі відразу в той момент, коли ми знову будемо разом. Я чекаю.

Цікаво, колись придумають спосіб не розлучатися ніколи зі своєю другою половинкою? Я сумую за тобою. Так сильно, як літо — за сонечком у дощову погоду. Так сильно, як зима – по снігу у ясні дні. Нехай скоріше пролетить час нашої розлуки, і ми побачимось. Я тебе так обіймаю і зацілую, що ти аж втратиш дух ненадовго!

Сумую за тобою. І з кожною хвилиною мені здається, що я просто божеволію. Все навколо розмите. Нічого не цікаво. Погода – погань. Настрій неважливий. І життя втратило всі яскраві барви. А причина лише одна — тебе немає поряд. Я дуже сумую і дуже хочу до тебе. Хочу міцно обійняти тебе і відчути запах рідної коханої людини.

Сумую за тобою, кохання моє, як спійманий птах чахне без синяви неба, як моряк тужить по бурхливих океанських хвилях, як мандрівник божеволіє від неможливості знову відчути під ногами рідну землю… Прошу тебе, янгол мій, повернися і хоч на мить обдаруй мене благословенням свого неземного погляду!

Сумую за тобою дуже сильно. Без тебе і сонце не світить, і на вулиці похмуро, і в хаті не вистачає тепла, бо ти моє світло, моя радість, моє натхнення. Нехай скоріше біжать хвилини, щоб ми швидше зустрілися, інакше сум-туга зовсім мене здолає. Міцно обіймаю та посилаю свій ніжний поцілунок.

Сумую за тобою і весь цей час згадую твою посмішку, твій погляд. Мені так не вистачає твоїх теплих обіймів і ніжних слів, моєму серцю так необхідний стукіт твого серця поруч. Немає у світі таких слів та емоцій, щоб описати, наскільки сильно я сумую за тобою. Але відстані не перемогти моєї любові. Цілу обіймаю.