По тобі нестерпно боляче нудьгувати, знаєш, а раніше й думати не думалося, що таке можливо. Така в мене прихильність, таке кохання і таке трепет. Все тіло до тебе рветься, усі думки відлітають за тобою.

За коханими нудьгувати особлива мука, коли в душі порожнеча і заповнити її може тільки той, хто далеко від тебе. Всі думки обійняти лише, розповісти як справи, та навіть просто поговорити про щось несуттєве. Сумую!

Сумую, сумую, сумую за тобою вдень і вночі, щодня, цілий тиждень, цілий місяць, поки нам доводиться бути далеко один від одного. Як же мені хочеться, щоб ці періоди були якнайкоротшими!

За коханими нудьгувати і сумувати нескінченно важко. В цей момент у грудях розривається цілий вулкан, і лава його обпалює, так боляче і грубо, залишаючи рани, залишаючи сліди та згарище. Сумую дуже!

Сумую, як багато смутку в цьому слові, але також у ньому живе надія. Живе непереборне бажання бути поруч, віра в теплі почуття, непорушний зв’язок рідних душ. Неймовірно сумую, чекаю, сподіваюся, вірю та люблю!

За коханими людьми неможливо не нудьгувати, нехай навіть розділило життя вас зовсім ненадовго. Ось і я сумую без тебе, а час благаю рухатися швидше, стежу за бігом стрілок і відлічую час до нашої зустрічі.

Сумую сильно-сильно. Мені не вистачає тебе. Ти, наче художник, який склав усі свої пензлі та фарби, забрав свій етюдник і покинув мої простори. Сумую і сподіваюся на швидку зустріч.

Виявляється, що нудьгувати так нестерпно! Сумувати за своїми коханими — це найгірше покарання. Я чекаю на зустріч з тобою! Чекаю того найщасливішого дня, коли ми будемо поруч. Я так люблю, і наше кохання подолає все. Тільки не забувай мене!

Сумую за тобою, страшенно хочу бути поряд з тобою. Ні сонця світло, ні свіже повітря, ні улюблені пісні, мене нічого не тішить, коли ти далеко. Хочу прискорити час та наблизити нашу зустріч.

Коли ж ми вже зустрінемося з тобою, немає сил уже чекати цього. Я сумую шалено без тебе. Вже не знаю як і відволіктися від цього, що робити. Туга за тобою найсильніше на світі. Не можу без тебе більше.