Весь світ не милий, якщо коханої немає поряд. Я без тебе не можу, не хочу. Я так сумую. Я дуже сильно хочу тебе обійняти і ніжно провести по волоссю, і насолодитися вдосталь твоєю посмішкою, і не відпускати тебе ні на мить, нікуди!

Швидше б закінчилося це лихоліття і ми знову були поруч. Сподіваюся, ти готова до моїх жарких обіймів?

Боляче усвідомлювати, що ти не поряд, і я не можу прийняти цього. Коли ми розлучаємося, я починаю відраховувати секунди, які в цей момент для мене стають роками, вічними і тягнеться. Сумую, кохана!

Шалено радий що ти отримала моє повідомлення і хоч подумки я знову з тобою. Ти так довго вже відсутній що я божеволію і не можу дочекатися нашої зустрічі. Я так на тебе чекаю як не чекають солдати дембеля, як не чекають зарплати будівельники. Я сумую за тобою.

Без тебе, кохана, все з рук готове валитися, без тебе важко навіть дихати, а думки всі й мрії про те, як я тебе міцно обіймаю і більше нікуди не відпускаю навіки. Рідна моя людина, повертайся!

Коли ти повернешся, то я міцно обійму тебе і ніжно притисну до себе, шалено сумую і не знаходжу місця ніде, більше не відпущу тебе ні за яких обставин і завжди триматиму за руку!

Коли найулюбленіші люди розлучаються, хоч і на невеликий проміжок часу, їхні серця плачуть. Саме це відчуває зараз моя душа, вона тужить і кличе тебе, чекає на повернення і мріє доторкнутися до тебе.

Кілометри не заборонять мені думати про тебе, кохана. Подивися на небо, я готовий птахом летіти до тебе крізь хмари. Я сумую за тобою, потік спогадів повертає мене до думок про нас. Я хочу зігріти тебе хоч ніжними словами.

Як хочеться обійняти тебе, адже я вже не уявляю життя без цього ритуалу. Люба моя, лише спогади про тебе змушують мене не зламатися. Як же сильно сумую і на повернення чекаю.

Як важко приймати розлучення, хоч і кажуть, що чоловіки мають бути сильними, але ти моя слабкість. Я сумую, а всі думки в голові крутяться про те, як би скоріше тебе обійняти, кохана.