Я сумую за тобою, моя кохана, ця розлука — немов вічність! Але я розумію, що настане день, коли ми знову зможемо взятися за руки і піти нічними вулицями міста. Повертайся скоріше.

Я сумую за твоїми губами, очима, вухами та носиком. Я чекаю не дочекаюсь, коли ми зможемо мило поспілкуватися, як раніше. Мені не вистачає твого сміху та цього лукавого погляду. Ти ніби маниш мене і зачаровуєш.

Я звик до того, що ми з тобою завжди поряд і разом проводимо багато часу, ця розлука вибила мене з колії і я настільки сумую за тобою, що зовсім не хочу нікого бачити, дзвони мені частіше, адже так хочу почути твій голос!

Я сумую за тобою. Це не дивно, звісно. Якби в мене була надшвидкісна турбо-ракета, я б за мить примчав до тебе, віриш? Весь час представляю нашу зустріч, переживаю її, подумки тобі посміхаюся. Дуже чекаю. Вона не за горами.

Я віддав тобі найцінніше, що в мене є це серце, воно повністю належить тобі і коли ти їдеш так надовго, то воно страждає і шалено чекає зустрічі!

Я перебуваю в жахливому стані, адже вже так давно не бачив твою милу, карколомну усмішку і не стискав міцно твою ніжну, рідну руку, дай слово, що більше ніколи мене не кинеш так надовго!

Сумую за тобою, кохана! Без тебе немає радості, головні речі втратили цінність та значущість. Важко засипати одному, руки так і нишпорять по твоїй половині, щоб обійняти і до себе притягнути, але там лише порожнеча та прохолода. Сумую до чортиків сильно! Закопався б у твоєму волоссі і цілував невтомно! Чекаю з нетерпінням на свою чарівну мандрівницю!

Кохана моя, я за тобою так сильно сумую, що не можу ні про що думати і щось робити. Мені так тебе не вистачає, без тебе руки опускаються, ранок починається далеко не з посмішки, день за вікном здається сірим та нудним. Чекаю на нашу зустріч і подумки міцно-міцно тебе обіймаю.

Сумую за своєю грайливою, пустотливою і відпадною дівчинкою! В очікуванні дні і ночі довше, ніби немає цілої вічності. Не тягне ні до бару, ні до друзів, хочу бути тут, де твій аромат обволікає. Не вистачає тебе, коханій, сумую щомиті. Давай більше не розлучатись, це так важко!

Як же я сумую, моя улюблена і найнеповторніша! Коли тебе немає поруч, то світ здається похмурим, настрій похмурим, а думки сумними. Я дуже сумую і сумую, але дуже чекаю, що скоро настане той трепетний момент, коли ми побачимо один одного і світ заграє різнобарвними фарбами радості та веселощів!