Кохана, я божеволію, я страшенно за тобою сумую. Я усвідомив і твердо тепер знаю, що мені не потрібний цей світ без тебе, мені не дороге сонце світло без твоїй присутності. Радість моя, я чекаю на нашу зустріч, як Пушкін чекав зустрічі з Гончаровою. Люблю тебе і подумки обіймаю.

Кохана, я дуже сумую за тобою, я ніби впав у кому, адже без тебе все життя і весь цей світ — лише сірі будні. Мила моя, рідна, люба, я з нетерпінням чекаю, коли ми знову зустрінемось і я тебе більше нікуди ні на мить не відпущу. А поки я міцно обіймаю і подумки тебе цілую, сонечко.

Кохана, коли тебе немає поряд, світ замовкає і все довкола втрачає своє значення. Я дуже за тобою сумую і постійно дивлюся на стрілки годинника, щоб прискорити їх хід і наблизити нашу зустріч. Люблю, обіймаю і з нетерпінням чекаю, коли ми знову разом.

Кохана, як розрізати відстань, що лежить між нами, і знову пошити? Так, щоб ми опинилися поряд. Я без тебе почуваюся ніби позбавленим якогось важливого органу. Ти моя кров, моє серце. Мені так складно жити без цього. Чекаю не дочекаюся нашої зустрічі. Цілую.

Кохана, шалено за тобою сумую. Мене ніщо не тішить, немає натхнення для творчості та справ, відсутня бажання працювати і з усмішкою дивитися на цей світ, поки поряд немає тебе. Радість моя, я дуже чекаю нашої зустрічі і щиро сподіваюся на міцні обійми та теплі хвилини нашої ніжності.

Кохана, шалено за тобою сумую. Без тебе, сонце моє, життя не те, дні сірі та похмурі, оточуючі нудні та нудні, справи непотрібні та нецікаві. Без твоєї усмішки, без твого голосу і без твоїх теплих обіймів я божеволію і не знаходжу собі місця. Сумую і страшенно хочу тебе міцно-міцно обійняти, моя люба.

Ясне сонечко, промінчик життя мого! Я хочу якнайшвидше побачити тебе, відчути тепло твоїх рук і вогонь жарких поцілунків. Мрію про променисту усмішку і завзятий сміх, від якого у мене співає душа, а серце наповнюється ніжністю. Ти бажана гостя у моїх снах, адже зараз це єдина можливість бути поряд із коханою.