Шалено радий що ти отримала моє повідомлення і хоч подумки я знову з тобою. Ти так довго вже відсутній що я божеволію і не можу дочекатися нашої зустрічі. Я так на тебе чекаю як не чекають солдати дембеля, як не чекають зарплати будівельники. Я сумую за тобою.
Красиві слова коханій сумую своїми словами
Без тебе, кохана, все з рук готове валитися, без тебе важко навіть дихати, а думки всі й мрії про те, як я тебе міцно обіймаю і більше нікуди не відпускаю навіки. Рідна моя людина, повертайся!
Коли ти повернешся, то я міцно обійму тебе і ніжно притисну до себе, шалено сумую і не знаходжу місця ніде, більше не відпущу тебе ні за яких обставин і завжди триматиму за руку!
Коли найулюбленіші люди розлучаються, хоч і на невеликий проміжок часу, їхні серця плачуть. Саме це відчуває зараз моя душа, вона тужить і кличе тебе, чекає на повернення і мріє доторкнутися до тебе.
Кілометри не заборонять мені думати про тебе, кохана. Подивися на небо, я готовий птахом летіти до тебе крізь хмари. Я сумую за тобою, потік спогадів повертає мене до думок про нас. Я хочу зігріти тебе хоч ніжними словами.
Як хочеться обійняти тебе, адже я вже не уявляю життя без цього ритуалу. Люба моя, лише спогади про тебе змушують мене не зламатися. Як же сильно сумую і на повернення чекаю.
Кохана моя, я дуже хочу до тебе, я щохвилини представляю твій образ, який хвилює кожну клітинку мого організму. Сподіваюся цей час у розлуці пронесеться швидко і знову зможемо бути разом.
Улюблена моя, найніжніша і найдорожча, як би я хотів зараз бути поряд! Насолоджуватися спілкуванням з тобою, вдихати аромат твого чудового волосся, милуватися твоєю посмішкою. Сумую без тебе!
Кохана моя, рідна, ніжна і неповторна, шалено скучив за тобою. Час тягнеться без тебе нескінченно, немає ніякої радості та настрою без твоєї присутності. Сонечко моє, я тебе дуже люблю і з нетерпінням чекаю на щасливу годину нашої зустрічі.
Люба моя, не можу я вдихнути повітря на повні груди, коли не бачу твоїх очей і усмішки твоєї. Мені гірко й тяжко усвідомлювати, що не можу тебе обійняти, що мої руки не відчувають того тепла, що стало рідним таким.
