Як не вистачає мені тебе, подруго! Ти поїхала – і на душі туга. Ти забрала з собою частинку мене. У нас так багато спільного! Ми з тобою багато чого разом пережили! Я часто згадую наші дивацтва, витівки дитинства, секрети. Так, з тобою я могла поділитися будь-якою таємницею. Сумую за тобою безрозсудно. Коли ж ми побачимось!
Красиві слова подрузі сумую своїми словами
Як болісно йде час без тебе, подруго, я так сумую, мені не вистачає наших розмов. Так хочу зараз опинитися з тобою поруч, подивитися у твої очі, побачити твою посмішку і почути твій голос. Ти мені дуже дорога. Від туги за тобою стискається серце.
Як же я за тобою скучила. Мені не вистачає наших довгих посиденьок з чашкою чаю, відкритих розмов по душах, веселого сміху від «просто так», неймовірних ідей та взаємних підколів, підтримки впевненого й того невтомного дівчиська, яке сидить усередині тебе. Нудьгую сильно по тобі, моя подруго.
Знаєш, люба, без тебе сумно. І стільки історій накопичилося, стільки я хочу з тобою поділитися… Мені не вистачає тебе поруч, раніше ми ніби доповнювали один одного, а зараз нас розділили відстані, справи та сам світ. А я просто сумую і хочу знову побачити тебе.
Зірко моя, знала б ти, як я сумую без тебе! Нема з ким тепер мені посміятися і поплакати, круто запалити або скромно попити чайку зі смакотами… Мені так тебе не вистачає, моє сонце, дуже сподіваюся, що наша розлука — тимчасове явище. Бажаю нам з тобою якнайшвидше зустрітися і більше ніколи не розлучатися!
Дорога, я дуже скучила за тобою і хотіла написати, щоб висловити свої думки. Ми, на жаль, не бачилися вже якийсь час, і мені не вистачає наших зустрічей, розмов та сміху разом. Я дуже ціную нашу дружбу і хочу, щоб ти знала, що я завжди думаю про тебе. Ти така чудова подруга, і я вдячна, що ти є в моєму житті. Дуже-дуже за тобою сумую, цілую, обіймаю!
Дорога подруго, я сумую! Без усмішок твоїх та емоцій, я тану! Занадто повільно крутиться земля для мене, адже тебе нема зі мною, у мене! Разом з’їли ми багато пудів солі, ти завжди зі мною в радості та горі, повертайся швидше, скоріше, хмари смутку та туги ти розвий!
Сьогодні той день, коли я зрозуміла, що сильно скучила за тобою, моя люба подружко! Ми стільки років не бачилися з тобою, наші життя так змінились. Хочеться поговорити, поговорити з тобою все як раніше. Але це неможливо. Давай хоч іноді зідзвонюватися, а краще зустрічатися десь і говорити, говорити, говорити.
З тобою разом ми пройшли крізь вогонь та воду, подружко! Я з великим задоволенням та меланхолією згадую ці часи. Дякую, що ти була поруч зі мною. Я дуже сумую за тобою. Шкода, що минуле не повернути назад, адже там ми були такі дружні. А зараз у кожної свої справи та турботи, але пропоную тобі: давай іноді зустрічатися за філіжанкою кави та балакати про все на світі?!
Привіт подруга. Вся наша вулиця нудьгує без тебе та наших з тобою спільних прогулянок довкола. Ти так далеко, але досі я можу відчути запах лише вийшовши на вулицю, навіть ненароком бачу тебе серед перехожих, але, на жаль, тебе там насправді немає. Тобі настав час повернутися і поринути у наші погляди, бо всі забули, як ти виглядаєш. Повертайся, всі тільки чекають на це!
