Моя подруга, якщо ми не разом, то я дуже починаю за тобою нудьгувати. Так хочу розповідати тобі про все, обговорювати останні події в житті, не забувати про твої щасливі очі. Я сумую, рідна!

Подруга моя, якби ти знала, як я сумую за тобою, мені тебе дуже не вистачає. Згадую тебе постійно, уявляю у пам’яті ті дні, як ми проводили разом час, наші веселі моменти. Ти мені дуже потрібна, мені без тебе нудно.

Подруга моя, навіть не описати те, як без тебе я сумую, не вистачить мені слів висловити це обурення та порожнечу. Без тебе мені самотньо, а так хочеться побачити твої очі, поговорити до душі та згадати яскраві моменти.

Відсутність поряд багатьох людей я навіть не помічу, але коли тебе поряд немає, це завжди відчутно! Мила подружко, ти промінчик світла в моєму житті, я дуже сумую за тобою і чекаю на нашу зустріч.

Подруго, без тебе мені тужливо, ти знала б як. Найбільше на світі важко розуміти, що я не можу тебе побачити тоді, коли цього так бажає моє серце і душа. З тобою тільки я хочу ділитися таємницями. Сумую!

Ну, як мені без тебе? Ні поради, ні привіту, ні веселощів, ні крапельки натхнення. Подруга моя мила, я дуже-дуже сумую за тобою. Без тебе мені не світить яскраво сонце, не дають мріяти вночі зірки. Я дуже хочу до тебе!

Подруго, без тебе навіть нема з ким мені просто сісти і поговорити. Так звично, що ти поряд, що тепер ніби відірвали частину мене, якась неприємна і давить порожнеча всередині заважає мені відволіктися. Сумую!

Ніхто й ніколи не розумів мене, бо ти, люба подружко. Я так сумую без тебе. Щодня розумію, що наша дружба — це одна з найбільших цінностей у житті!

Подруго, без тебе все стало порожньо, тужливо, сіро. Хочеться поговорити, обговорити те, що сталося за час нашої розлуки. Я сумую і дуже чекаю, коли знову побачу тебе, зможу посекретничать і вислухати тебе.

Не встигли розлучитися, а я вже сумую за тобою, моя подруго. Уявляєш, як буває вечорами самотньо та сумно, коли тебе немає поряд. Коли нема з ким поділитися радістю. Чекаю і сподіваюся, що наша зустріч просто неминуча.